Налбандян Тарон Альбертович

Лікар онкохірург II категорії;
Лікар уролог II категорії;
Членство в організаціях: Європейській Асоціації Урологів (ID EAU-103506), Російського Товариства Урологів.

Освіта

  • 2001-2007 Харківський державний медичний університет
  • 2007-2009 Інтернатура за спеціальністю «Педіатрія», ХМАПО
  • 2009-2010 Спеціалізація «Хірургія», ХМАПО
  • 2010 Спеціалізація «Урологія», ХМАПО
  • 2011 Спеціалізація «Онкохірургія», ХМАПО
  • 2016 Спеціалізація «Ультразвукова діагностика», ХМАПО

Післядипломна освіта, стажування

01.12-30.12.2010 «Малоінвазивні методи лікування і діагностики урологічних захворювань з питаннями лапароскопічної хірургії», ДонНМУ.25.02-08.03.2013 2х тижневе стажування за лапароскопічної урології в Центральній клініці університету Хельсінкі, Фінляндія.14.04.2014 Просунутий курс «Лапароскопічна нефректомія» в рамках 29 конгресу ЄАУ, Стокгольм, Швеція.13.03.2016 Просунутий курс «Лапароскопічна нефректомія» в рамках 31 конгресу ЄАУ, Мюнхен, Німеччина.03.10-04.10.2016 Мастеркласс по лапароскопічної хірургії в онкоурології, Мінськ, Білорусь.

Практична діяльність

Малоінвазивна хірургія

Ендоскопічні операції

  • ТУР пухлин сечового міхура
  • ТУР передміхурової залози
  • ТУР слизової сечового міхура при лейкоплакіїЛапароскопічні операції
  • Лапароскопічна нефректомія (видалення нирки)
  • Лапароскопічна резекція нирки з пухлиною
  • Лапароскопічна резекція кіст нирок
  • Лапароскопічна нефропексия (підшивання нирки)
  • Лапароскопічна тазова лімфаденектомія
  • Лапароскопічна адреналектомія (видалення наднирника)
  • Лапароскопічна радикальна простатектомія (видалення простати при раку)

Відкриті операції

  • Радикальна нефректомія
  • Резекція нирки з пухлиною
  • Радикальна цистектомія (видалення сечового міхура)
  • Резекція сечового міхура з пухлиною
  • Радикальна простатектомія

Простатектомія

  • Лікувально-діагностичні втручання
  • Трепан біопсія утворень нирок і надниркових залоз під контролем УЗД
  • Трепан біопсія утворень печінки і підшлункової залози під контролем УЗД
  • Трансректальная біопсія передміхурової залози
  • Пункційна нефростомія

Участь в клінічних дослідженнях

Протокол 212082PCR3011 у пацієнтів з вперше виявленим метастатичний рак передміхурової залози високого ризику, яким не проводилася гормональна терапія. Набір закритий.

Протокол 56021927PCR3002 TITAN. Рандомізоване, плацебо-контрольоване, подвійне, сліпе, клінічне дослідження 3 фази препарату Апалутамід в з’єднанні з Андроген депривационной терапією (АДТ) в порівнянні з АДТ у пацієнтів з метастатичним гормон-чутливим раком передміхурової залози (mHNPC). Набір закритий.

Клінічні дослідження

Клінічні дослідження в Україні не так поширені, як в США і в Європі, разом з тим, з кожним роком все більше наших громадян отримують і приймають пропозицію про участь в клінічному дослідженні.

При цьому пацієнти мають для себе можливість отримувати безкоштовно новітні лікарські препарати і мати доступ до безкоштовних обстежень під ретельним наглядом кваліфікованого медперсоналу.

Як правило, в клінічному дослідженні порівнюється ефективність і безпеку нового лікарського препарату з найкращим методом лікування, що застосовуються в даний момент з уже добре вивченими ефективністю і безпекою.

Наше завдання допомогти Вам зробити продумане і обгрунтоване рішення про участь в клінічному дослідженні і дати необхідну інформацію про те, як проводяться клінічні дослідження і що чекає Вас до і під час дослідження, якщо Ви погодитеся в ньому брати участь.

Навіщо потрібні клінічні дослідження?

Як би багатообіцяюче не виглядали результати лабораторного тестування нових ліків, їх не можна застосовувати у людей поки вони не будуть вивчені в клінічних дослідженнях. Доказом цьому служать сотні молекул, які були зняті з подальшої розробки саме після ранніх фаз клінічних досліджень.

Краще нові ліки або гірше старого можна зрозуміти тільки зібравши докази в ході програми клінічних досліджень.

Які бувають види досліджень?
Нові ліки проходять наступні етапи клінічних досліджень:

1 фаза

Сюди ж входить перше введення нової молекули першій людині. На цьому етапі перевіряється безпеку нової молекули при короткостроковому застосуванні. У першій фазі беруть участь лише кілька людей, найчастіше – здорові добровольці, іноді – співробітники компанії-розробника.

2 фаза

На цьому етапі перевіряється наявність бажаного лікувального ефекту. У другій фазі беруть участь десятки або сотні пацієнтів із захворюванням, для якого призначений новий препарат. Досліджується ефективність різних доз, також є контрольна група.

3 фаза

Дослідження 3 фази за участю кількох тисяч пацієнтів з різних країн, з тієї дозою, яка показала краще співвідношення ефективності і безпеки в 2 фазі і в порівнянні з найкращим методом лікування, що застосовуються в даний момент.В як результат типового дослідження 3 фази очікується відповідь на один найголовніше питання: чи є новий препарат ефективніше і безпечніше, ніж старий. Стало бути відповідь може бути тільки: так чи ні. Саме таке формулювання гіпотези дослідження вимагають державні органи, і тільки після отримання позитивних результатів 3 фази вони дозволяють продаж і вільне застосування нових ліків.

4 фаза

Після державної реєстрації в даній країні можливе проведення додаткових досліджень, що дозволяють підтвердити ефективність і уточнити профіль безпеки нових ліків, а також порівняти його з іншими препаратами.

Хто може брати участь в клінічному дослідженні?

У клінічне дослідження запрошують не всіх пацієнтів а тільки тих, хто підходить по так званим критеріям відбору, точніше, критеріям включення і виключення. Головними критеріями є наявність певного діагнозу і бажання пацієнта брати участь в дослідженні. Однак, для включення в дослідження необхідно відповідати всім критеріям відбору, таким як стать, тип і стадія хвороби, попереднє лікування.

Важливо відзначити, що критерії включення і виключення не використовуються, щоб відхилити людей особисто. Критерії відбору використовуються, щоб в дослідження не потрапили люди, яким участь в ньому може виявитися небезпечним. Також критерії відбору гарантує, що результати дослідження будуть відповідати поставленому завданню.

Нижче коротко представлені користь і ризики від участі в клінічному дослідженні?

Користь:

Клінічні дослідження, які добре сплановані і добре виконані, є кращим вибором лікування для пацієнтів, походящих за критеріями відбору. При цьому для учасника дослідження є наступні переваги перед стандартними методами лікування:

  • Доступ до нового методу лікування до того як він буде доступний широкому загалу.
  • Доступ до спостереження і обстеження у висококваліфікованих фахівців в одному з провідних медичних установ відповідно до ретельно спланованим протоколу.
  • Можливість допомогти іншим людям, що страждають подібним захворюванням.

Ризики і незручності

Участь в клінічному дослідженні може бути пов’язано з певним ризиком:

  • Можливі неприємні, серйозні або навіть небезпечні для життя побічні ефекти.
  • Є ймовірність того, що досліджуване лікування виявиться неефективним.
  • Протокол може зажадати більшої кількості часу і уваги, ніж стандартне лікування поза протоколом, включаючи поїздки в клінічний центр, додаткове обстеження, перебування в стаціонарі або складний режим дозування.

Чи може пацієнт припинити участь в дослідженні після того, як воно почалося?Так. Учасник може покинути клінічне дослідження в будь-який час. Виходячи з дослідження, учасник повинен повідомити лікаря-досліднику про це, і про причини виходячи з дослідження.

Більшість клінічних досліджень проводять іноземні фармкомпанії. Чи не здається вам, що вони використовують українське населення в своїх цілях?

Це абсолютно не вірно. В Україні проводиться в десятки разів менше клінічних досліджень, ніж в західних країнах. Тому можна сказати, що українські пацієнти користуються даними, отриманими на іноземних громадян. Ці дані отримані в клінічних дослідженнях для того щоб люди у всіх країнах, включаючи Україну, мали можливість лікуватися сучасними ефективними ліками.

Вищевказана інформація надана ні з рекламною метою, а для загального ознайомлення і є витягом з офіційних документів, які знаходяться в публічному доступі на сайтах Національного інституту здоров’я Америки і сайту Державного Експертного Центру України.